СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування
від 11 листопада 2015 року
Веде засідання Голова Комітету С.В.ВЛАСЕНКО
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! На засідання комітету прибуло 11 членів комітету, що надає нам можливість, згідно з вимогами Закону України "Про комітети Верховної Ради" оголосити засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відкритим.
Шановні колеги, вам роздано проект порядку денного. Якщо немає заперечень щодо якого, я прошу підтримати за основу. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.
Чи є зміни і доповнення до проект порядку денного?
Колеги, у мене є пропозиція. Є зареєстрованим законопроект про вшанування героїзму і самопожертву Героя Небесної Сотні Михайла Жизневського (реєстраційний номер 3432). Ви знаєте, що Михайло Жизневський – це громадянин Білорусі, який не потрапив у перелік героїв Небесної Сотні, тому що він не є громадянином України. А відтак низка наших колег на чолі зі Степаном Івановичем Кубівим вирішили врегулювати це питання. І є пропозиція включити цей законопроект до порядку денного, якщо на момент його розгляду у нас буде заключення ГНЕУ. Я дуже сподіваюся, що він у нас буде. Ми би його поставили останнім четвертим питання. І я сподіваюся, що на цей момент у нас будуть всі необхідні документи для того, щоб ми могли цей законопроект розглянути. Я думаю, що цю прогалину нам треба було б вирішити.
Якщо немає заперечень, я би просив додати це питання до порядку денного. Немає заперечень, колеги? Дякую. Хто за те, щоб затвердити порядок денний і з додаванням 4 питання щодо проект Закону про вшанування героїзму і самопожертви Героя Небесної Сотні Михайла Жизневського, прошу голосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.
Ми переходимо до розгляду першого питання порядку денного нашого комітету про Проект Закону про органи самоорганізації населення.
Я хочу зазначити, що у нас… Так, дякую,колеги.
Для протоколу: у нас присутні 12 членів комітету, у нас на засіданні комітету також присутні представники Офісу Ради Європи в Україні; представники Програми Ради Європи "Децентралізація та територіальна консолідація в Україні"; представники посольств Швеції та Фінляндії в Україні, представники шведсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні (DESPRO); представники Програми "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво"; представники київського офісу Фонду міжнародної солідарності "Solidаrity Fund PL", представники Агентства США з міжнародного розвитку USAID.
У нас також відбувається онлайн-трансляція засідання нашого комітету. Вона відбувається за підтримки партнера комітету - Програми Агенції Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку USAID "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво".
До речі, в цій програмі відбулися певні зміни в керівництві: наш колишній колега Андрій Шевченко, ви знаєте всі, призначений послом України в Канаді. А водночас, керівником Програми USAID "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво" призначено Ігоря Когута. З чим ми в принципі його від комітету і вітаємо. І сподіваємося, що плідне співробітництво між нашим комітетом і цією програмою міжнародного розвитку буде не лише продовжуватись, але буде й розширюватись.
Ви знаєте, отакий перелік представників мені нагадує обговорення Закону про державну службу. Я сподіваюся, що ці законопроекти пройдуть не настільки гаряче. Але настільки ж плідно ми попрацюємо над ними і винесемо в зал нормальний законопроект, який би змогли всі прийняти в цілому і, скажемо так, не червоніти за той законопроект, який пройде до Верховної Ради України.
Я би запропонував наступне. У нас питання перше і питання друге є дуже подібними. У нас один доповідач з цих питань – це Олена Петрівна Бойко. Можливо, є сенс об'єднати дві доповіді в одну: і про проект Закону про органи самоорганізації населення (2466), автори група народних депутатів, і про проект Закону про загальні збори, конференції членів територіальних громад за місцем проживання (реєстраційний номер 2467). Якщо немає заперечень, колеги, я тоді надам слово з двох питань Олені Петрівні Бойко.
Будь ласка, Олена Петрівна.
БОЙКО О.П. Шановні колеги! До вашого розгляду пропонується законопроекти 2466 про органи самоорганізації населення і 2467 про загальні збори громадян. Авторський колектив – 19 осіб. 17 – це наші колеги народні депутати і 4 з них – це наші колеги, члени нашого комітету.
Дозвольте подякувати всім авторам законопроектів про увагу до партисипативної демократії, тому що на сьогоднішній день в умовах децентралізації ця тема є надзвичайно актуальною. Мені приємно говорити про те, що ми розпочинаємо роботу і над Законом про органи самоорганізації населення, і про загальні збори. І наразі в комітеті, на підкомітеті у нас є про місцеві ініціативи, про громадські слухання, публічний контроль, місцевий референдум і Всеукраїнський референдум.
Дозвольте презентувати перших два законопроекти. Актуальність Закону про органи самоорганізації населення є очевидним, тому що відповідно до статті 1 Закону про місцеве самоврядування органи самоорганізації населення – це представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста. І відповідно 2001 року був прийнятий профільний закон, який так і називається "Про органи самоорганізації населення", який мав нормувати всі питання, які не були визначені статтею 14 про органи самоорганізації населення Закону про місцеве самоврядування в Україні, а саме це питання створення, питання повноважень, функціонування і взаємовідносин з місцевою радою.
На жаль, маємо констатувати, що закон 2001 року не був досконалим і якраз ключові питання не вирішив, а саме була забюрократизована сама процедура створення, і вона була занадто ускладнена, питання повноважень не були виписані, і питання взаємодії з органами місцевого самоврядування також не стали тією нормою, яка б урегулювала все це. Тому законопроект про органи самоорганізації населення, дійсно, є актуальним.
Зважу на актуальність і, зважуючи на актуальність, підкомітет провів власне дослідження. Ми провели опитування органів місцевого самоврядування і визначили, що з 2001 року створено 6193 органи самоорганізації населення в Україні. Вам ці дані роздані в робочих матеріалах. Загальна чисельність органів самоорганізації населення, територія діяльності яких визначена, це 4 мільйони 655 тисяч 150 осіб. Це без АРК Крим, Донецької, Луганської області.
Найбільша кількість ОСНів. – 2680 – в Дніпропетровській області. І на сьогодні діючих таких ОСНів у нас в України 5584.
За видами ОСН розподілилися наступним чином. ОСНи мікрорайонів – 3,7; квартальні – 24 відсотки; вуличні – 18 і найбільше ОСНів., тобто увага більше приділена саме будинковим – 40,7.
На жаль, змушена констатувати, що під час дослідження підкомітетом виявлено, що розуміння сутності форм призначення органів самоорганізації населення самими органами місцевого самоврядування є неоднозначним, подекуди трактується абсолютно неправильно. Зокрема 12 відсотків поданих нам даних взагалі не є органами самоорганізації населення, тобто не скрізь є розуміння, що то є взагалі таке.
Варто зауважити, що 43 відсотки всіх ОСНів створені як юридичні особи, тобто шляхом реєстрації, інші – шляхом легалізації. Зауважимо також, що 53 відсотки ОСНів отримали делеговані повноваження від місцевих рад за весь період з 2001 року. При цьому жоден ОСН не отримав делеговані повноваження за весь цей період у місті Києві, Київській області. І немає жодної області, в якій стовідсотково всі органи самоорганізації населення мали б делеговані повноваження і фінансувались би стовідсотково. Це теж говорить про те, що є вибірковість по відношенню до повноважень як делегованих, так і власних, так само вибірковість органів місцевого самоврядування щодо фінансування таких органів самоорганізації населення.
З огляду на актуальність дозвольте поінформувати, що ми провели доволі серйозну роботу і отримали висновки компетентних органів. Зокрема, розробники законопроекту це громадська організація Асоціація органів самоорганізації населення активно зверталась до комітету з проханням підтримки законопроекту. І вони також організували підтримку цю. І прийшло близько 200 підписів на підтримку законопроекту. Комітет з питань правової політики і правосудді визнав, що законопроект не суперечить положенням Конституції України. Комітет з питань запобігання протидії корупції зазначає, що корупціогенних факторів в законопроекті не виявлено. Натомість, висловили деякі свої зауваження. Якщо дозволите, я всі зауваження потім прокоментую узагальнюючі для того, щоб не повторюватись. Комітет з питань бюджету підтримуючи законопроект висловив, що все ж таки законопроект матиме вплив на показники бюджету. І при доопрацювання слід узгодити положення статті 17 законопроекту з бюджетом і з Податковим кодексом, і з Бюджетним кодексом України. Головне науково-експертне управління зазначило дуже багато зауважень. Я на них акцентую ще раз кажу пізніше. Всеукраїнська асоціація сільських і селищних рад підтримала законопроект без зауважень. Також надійшли звернення від Науково-дослідного інституту державного будівництва і місцевого самоврядування, Національної академії державного управління при Президентові. І Національний університет імені Ярослава Мудрого, також підтримуючи законопроект, висловив власні зауваження. Також надійшли зауваження і пропозиції від інституту законодавства Верховної Ради, Асоціації міст України. І Асоціації районних рад вчора теж надійшли зауваження.
Тепер, якщо дозволите, щоб не повторюватись я змушена буду не наголошувати на техніко-юридичних зауваженнях, які, в принципі, можна виправити до другого читання, щоб не гаяти наш час. І узагальнено скажу про ті концептуальні зауваження, які висловлювались всіма тими нашими рецензентами, які надіслали нам пропозиції. Зокрема вводяться нові поняття. І до них є теж упереджене ставлення і розуміння того, що мається бути корекція. Зокрема вводиться поняття мікрогромади, уточнюється поняття членів територіальних громад, членів мікрогромад. Є поняття загальних зборів і конференцій, які, в принципі, мають бути в профільному законі про загальні збори, про які ми будемо пізніше говорити. Тому до понятійно-категорійного апарату є доволі серйозні зауваження. І наші рецензенти говорять про те, що не скрізь вони узгоджуються із Законом "Про місцеве самоврядування в Україні", який є профільним і першочерговим для цього закону.
Наразі є ще дуже важливе зауваження щодо питання того, хто створює органи самоорганізації населення. Відповідно до Конституції, 140 статті, Закону "Про місцеве самоврядування", це представницькі органи, які створюються відповідним... можуть, вірніше створюватись, – тобто норма не імперативна, – місцевими радами. Наразі в законопроекті пропонується: органи самоорганізації населення – це представницькі органи, що створюються жителями. Тобто концепція доволі серйозна і потребує нашого з вами розуміння і обговорення.
Правовий статус органів самоорганізації населення також потребує обговорення. Наразі пропонується в статті 3-й, частині першій визнати, що ОСНи є представницькими органами мікрогромад. Тобто, що таке мікрогромади, ми маємо з вами погодити цей термін чи узгодити його. Надалі частина четверта статті 3-ї має бути погоджена щодо статусу неприбутковості. Тобто і співавтори на підкомітеті говорили про те, що статус у ОСНів є неприбутковим, і в принципі, це відповідає її сутності. Натомість стаття 17-а надалі – це фінансове матеріально-технічне забезпечення, не узгоджується з цією нормою, тому що там говориться про те, що органи самоорганізації населення можуть утворювати господарські і підприємства, і установи, і організації. Тобто, чи погоджуємося ми з концепцією прибутковості, – це теж треба обговорити.
Ну, і питання 17 статті наразі дійсно є дискусійними, тому що тут є розуміння того авторів, що кошти відповідно місцевого бюджету є основою матеріально-технічного забезпечення. Наступне джерело – це ведення господарської діяльності, добровільні внески фізичних і юридичних осіб, пасивні доходи, інші надходження. І, що є дуже важливим, і виникає заперечення у Комітету бюджетного нашого, – це місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування, запроваджене загальними зборами і конференцією. Тобто така контраверсійна норма.
Наразі дуже багато зауважень щодо самих повноважень і визнання повноважень органів самоорганізації населення. Дійсно, співавтори говорили про те, що такі повноваження потрібно унормувати. І в чинному Законі про органи самоорганізації населення, вони, дійсно, є не чіткими і не врегульованими. І не дивлячись на те, що є і існує цей поділ на делеговані і власні повноваження, чіткість їх і розмір їх залежить від самої місцевої ради, яка може за власною ініціативою наділяти такими повноваженнями. У законопроекті пропонується набагато ширший, ніж рекомендований і ніж унормований в Законі про місцеве самоврядування, повноваження цих органів самоорганізації населення.
Зокрема, є багато претензій до самих делегованих повноважень. Зокрема, це і укладання договірних якихось відносин між собою органів самоорганізації населення так і з органами місцевого самоврядування, тобто на договірних основах. Надання допомоги громадянам похилого віку теж питання: чи є такі повноваження і чи можуть вони бути делегованими, і чи є можливість таких повноважень відповідно до закону. Ведення обліку жителів, які мешкають в будинках. Оперативне управління підприємства ми і окремими суб'єктами житлового фонду, що теж не є, можливо, є дискусійними питаннями. А також інші повноваження, зокрема, наприклад складання адмін. протоколу, контроль пожежної техніки і все таке інше. Тобто, от саме на повноваженнях і можливості визначення саме такого обсягу власних і делегованих повноважень органів самоорганізації є дійсно дискусійним, є дійсно концептуальним і потребує обов'язково обговорення.
І є ще одна концептуальна річ, яка теж мається обговоритися, - це строк повноважень органів самоорганізації населення. Наразі Закон про органи самоорганізації населення говорить про те, що повноваження органу самоорганізації населення на строк повноважень ради, яка дала дозвіл на створення цих органів самоорганізації населення, якщо інше не визначено положенням по ОСНи або не визначено в рішенні ради. Тобто тут норма не імперативна, і сама рада може визначати, на який строк формується орган самоорганізації населення.
Концепція законопроекту полягає в тому, що органи самоорганізації населення відповідно до статті 13 створюються на необмежений строк, тобто рада дає дозвіл на їх створення, і ця норма є імперативною. Інша річ, що як баланс законодавець пропонує персональний склад обирати. І все ж таки зауважу на тому, що органи самоорганізації населення відповідно до Конституції і Закону про місцеве самоврядування є представницьким органом, і він в принципі за природою і має бути обраним, і легітимним. Тому питання призначення теж потребує дискусії.
Питання створення і питання функціонування органів самоорганізації населення в принципі відповідно до цього законопроекту можуть бути узгоджені до другого читання, вони є дискусійними, але не настільки контраверсійними, які б ми могли зараз обговорювати.
Наразі хочу зауважити, ще й таке. На сьогоднішній день, 31.08.15 Верховна Рада України схвалила попередньо проект Закону про внесення змін до Конституції України з питань децентралізації, а це стосується саме 140 статті і є зміни щодо поняття, розуміння і функції самих органів самоорганізації населення. Якщо чинна редакція звучить так: "Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, наділяти їх частиною власних компетенцій, фінансів, майна". То редакція законопроекту 2217а, за який ми вже проголосували, наразі змінює поняття про органи самоорганізації населення і відносини з місцевою радою. І звучить наступним чином:
Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту територіальної громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.
З огляду на вищезазначене, шановні колеги, дуже прошу вас обговорити питання саме основних повноважень і можливості взаємовідносин і урегулювання взаємовідносин саме з органами місцевого самоврядування. Не повинно бути створено паралельного органу місцевого самоврядування. Орган самоорганізації населення – це представницький орган в системі місцевого самоврядування. І дуже важливо мати баланс між повноваженнями основними, власними повноваженнями ОСНу, делегованими повноваженнями, питаннями фінансової самостійності або фінансової залежності, питаннями організацій і питаннями підконтрольності органів самоорганізації населення. Це що стосується законопроекту про органи самоорганізації населення.
Сергій Володимирович, дозволите далі чи обговоримо?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте… може два одразу, щоб… чи як? Чи по одному будемо? (Шум у залі) По одному, да? Добре, нема питань.
Чи є запитання до Олени Петрівни Бойко у членів комітету? Немає. Колеги, пролунала одна пропозиція – підтримати в першому читанні. Я дуже вдячний Олені Петрівні за такий ґрунтовний глибокий аналіз законопроекту. Вона справедливо зазначила, що незважаючи на те, що є велика кількість зауважень, але вони не є настільки важливими, щоб вони завадили прийняти цей законопроект в першому читанні. Я думаю, що після нашого унікального досвіду підготовки Закону "Про державну службу" ми як комітет здолаємо будь-який закон і підготуємо його нормально до другого читання. Тому… (Шум у залі)
Да, будь ласка, Юрій Васильович Бублик
БУБЛИК Ю.В. Вітаю шановне товариство! Дякую пані Олені за змістовний законопроект і всім співавторам на практиці доводилося мати справу з органами самоорганізації населення, але біда в тому, що, коли місцева влада, місцеве самоврядування має політичну волю, має бажання співпрацювати й розвивати ОСНи, і тоді не треба по великому рахунку ніякого закону на рівні внутрішніх положень інструкцій або доброї політичної волі, вони працюють.
І, якщо такі ініціативи виникають на місцях, то, якщо на місці місцеве самоврядування, воно навпаки їх вітає ці ініціативи, підтримує. І, з іншої сторони, можна до коми розписати законом все це. Якщо не буде на те політичної волі місцевої влади, важко заставити його працювати.
Хоча тема правильна. Мав багато зустрічей із керівниками ОСНів у себе в Полтаві. Вони хочуть, щоб ця норма, їхній статус був більш врегульований і більш прописаний, щоб більше вони мали повноважень, щоб вони могли не тільки просити у місцевого самоврядування тих чи інших повноважень, а і вимагати згідно закону. Тому вітаю цей законопроект, і будемо підтримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Васильович.
Колеги, да, будь ласка, Микола Трохимович Федорук.
ФЕДОРУК М.Т. Підтримуючи висновок комітету, я хотів би звернути увагу розробників законопроекту, авторів законопроекту і всіх інших від одної небезпеки. Щоб ми не створили дійсно ще мікро, отаке нове поняття "мікрогромади", це щось нове, взагалі ми робимо не зрозуміле ще. Щоб ми не створили проблеми саме діючим органам місцевого самоврядування. Тому що все повинно, все-таки я більше схильний з практики того, щоб це був дозвільний варіант, а не повідомний. Хоча я розумію в змінах до Конституції воно вже змінилося дещо. Але впевнений в тому, щоб ці питання, вони були обов'язково врегульовані до другого читання. І для того, щоб дати зелену вулицю цьому. Але убезпечити себе від того, щоб ми створили паралельні органи влади в кожному населеному пункті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сто відсотків ви праві, Микола Трохимович. Але я ще раз нагадую, що ми розглядаємо це в першому читанні поки що. То ви абсолютно праві. По суті Олена Петрівна нам уже задала ті маркери для дискусії, які у нас будуть під час другого читання або розгляду по підготовці до другого читання абсолютно справедливі маркери. І ми їх всі обговоримо, нема тут жодних питань. Оскільки була одна пропозиція, колеги, хто за те, щоб підтримати законопроект 2466? Колеги, є необхідність висловлюватись. Дякую. Я…
ЛЕДОВСЬКИХ О.В У мене є пропозиція. Давайте сьогодні все, що зазначено було на засіданні комітету, сприймаємо його, запускаємо під перше читання, і починаємо у робочій групі і напрацьовувати всі зауваження і таке інше. Бо сьогодні ми почнемо обговорювати те, що, можливо, ми знімемо або, можливо, добавимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.
Шановні колеги, була одна пропозиція підтримати цей законопроект в першому читанні і рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.
Єдине що, шановні колеги, ми повинні прийняти одне технічне рішення. У нас немає секретаря комітету. Я був переконаний, що Олексій Олексійович зможе бути присутнім. Але, на жаль, я отримав інформацію, що його не буде. Тому за сталою традицією є пропозиція завантажити Олену Володимирівну Ледовських трошки роботою, і попросити її бути секретарем нашого засідання. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.
Доповідати цей законопроект з трибуни Верховної Ради я пропоную доручити голові підкомітету Олені Петрівні Бойко. Хто за таке рішення, прошу голосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.
Ми вичерпали перше питання порядку денного, переходимо до другого питання порядку денного, проект Закону про загальні збори, конференції членів територіальних громад за місцем проживання (реєстраційний номер 2467), автори група народних депутатів. Доповідає голова підкомітету Бойко Олена Петрівна. Будь ласка, Олена Петрівна.
БОЙКО О.П. Шановні колеги, до вашої уваги законопроект 2467 про загальні збори громадян. Зазначений законопроект є також нагальним і актуальним. І Україні досі не існує закону, який би регулював загальні збори громадян як форму прямої демократії. На сьогодні загальні збори і реалізація їхніх рішень регулюється Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року "Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні", і регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування" статтею 8. І стаття 1 цього закону визначає, що загальні збори – це зібрання всіх чи частина жителів села, сіл, селища, міста для рішення питань місцевого значення. Зауважу, що загальні збори як форма прямої демократії є надзвичайно актуальними як самостійна форма прямої демократії, так і та форма, яка є допоміжною у вирішенні питань інших. Наприклад, проведення місцевих ініціатив, громадських слухань, всеукраїнського чи там місцевого референдуму і так далі. Тому актуальність цього законопроекту також є нагальною.
В цьому законопроекті загальні збори і конференція визначаються як одна з форм безпосередньої участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст у вирішення питань місцевого значення. Законопроект встановлює завдання загальних зборів та принципи їх проведення. Встановлюється територіальна основа проведення загальних зборів на чотирьох рівнях: загальні збори, конференції села, селища, міста; загальні збори району в місті чи мікрорайону; загальні збори вулиці, кварталу; загальні збори будинку, декількох будинків, гуртожитку чи інших дрібніших територій.
Законопроект також визначає питання скликання загальних зборів, проведення загальних зборів, впровадження загальних зборів і відповідальність щодо невиконання цього закону.
Зважуючи на актуальність підкомітет також провів дослідження і отримав наступні висновки. Комітет з питань правової політики та правосуддя визначає, що закон не суперечить положенням Конституції України. Комітет з питань запобігання і протидії корупції не знайшов корупціогенних факторів. Натомість, висловив ряд зауважень. Якщо дозволите, потім всі зауваження я знову таки узагальню, але скажу в цілому. Комітет з питань бюджету визначає теж, що є зауваження і є вплив на бюджетні показники. Зокрема на збільшення видатків місцевих бюджетів, і на те, що наразі немає розрахунків таких показників бюджету. В цілому ГНЕУ взагалі не підтримує прийняття даного законопроекту з таких підстав. Справа в тім, що загальні збори, в принципі, як і місцеві ініціативи ГНЕУ пропоную не урегульовувати окремими законом, а урегульовувати це статутами територіальних громад та положеннями відповідно про місцеві ініціативи або положеннями про загальні збори. В цьому логіка є, тому що все ж таки принцип місцевого самоврядування говорить про те, що територіальна громада має право на самовизначення, в тому числі і з питань форм прямої демократії. Натомість, зауважу, що все ж таки з цими положеннями можна не погодитись.
Тому що на різних територіальних рівнях питання статутів, питання положень щодо форм прямої демократії неоднозначно сприймається, і чимало міст, тим більше сіл і селищ, не мають власних статутів, і тим більше, не мають положень про, і місцеві ініціативи, і про загальні збори. Тому в принципі урегулювати законом питання загальних зборів є доцільним.
Наразі, надійшли зауваження і від Науково-дослідного інститут державного будівництва місцевого самоврядування, Української асоціації районних та обласних рад, причому постатейні пропозиції, Інституту законодавства, Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації сільських, селищних рад немає зауважень до законопроекту, і також від Національної академії державного управління теж надійшли зауваження.
Дозвольте, будь ласка, я вам знову таки не буду наголошувати на тих техніко-юридичних, які можна виправити до другого читання, а тільки скажу щодо концептуальних речей. На разі, абсолютно всі рецензенти зауважують на некоректності термінології, яка вжита в статті 2, знову таки з питань мікро громад, з питань, визначення питань місцевого значення, які в принципі мають визначатись Законом про місцеве самоврядування і аж ніяк не підзаконним Законом, який є про загальні збори. Визначення питання конференцій і самих зборів, в принципі, теж потребує коригування.
Що стосується ще основних таких концептуальних зауважень, це в принципі завдання загальних зборів і повноваження загальних зборів, принцип організації загальних зборів. Незрозумілими є для рецензентів, що таке є етичність і толерантність під час проведення зборів, соціально-екологічна відповідальність, тобто є питання, які в принципі потрібно уде узгоджувати і з Конституцією, і з Законом про місцеве самоврядування.
Наразі, пропонується право участі у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть взяти, в тому числі і особи, яким виповнилося 16 років, тобто пропонується до участі без права вирішального голосу і 16-річні.
Що стосується повноважень. Вони є абсолютно на 50 відсотків дискусійними і потребують толерантного, виваженого нашого рішення. Зокрема, наші рецензенти зауважують на тому, що половина з цих повноважень стосується абсолютно не Закону про загальні збори, а стосується Закону про органи самоорганізації населення. І по суті дублюють ті повноваження, які виписані в органах самоорганізації населення, про які ми зараз говорили. Крім того, є дублювання і повноважень, і сутності в цьому законопроекті, і самих місцевих ініціатив, а це зовсім інша форма демократії і громадських слухань, вони мають свою специфіку. Тобто тут іде така правова плутанина у повноваженнях тієї чи іншої форми демократії.
Крім того, в повноваженнях виписані речі, які доволі є контраверсійними. Виносити пропозицію, контролювати, вносити питання бюджету, питання соціального забезпечення, тобто такі питання, які дійсно треба погодити, чи це є питаннями такої загальної системи як загальні збори. Тому що загальні збори, вони стосуються і місцевих ініціатив, які є обов'язковими для включення на розгляд ради, і, наприклад, громадських слуханнях, які можуть бути лише консультативними. Тобто не можна говорити про категоричність тих чи інших повноважень загальних зборів. Зокрема, спрямування коштів членів територіальної громади, мікрогромади це явно питання, вибачте, місцевої ради, обговорити можна, але не вирішувати.
Залучення на добровільній основі коштів населення це також не зовсім етично говорити на загальних зборах і це не є компетенція загальних зборів. Зокрема, обговорювати якісні і кількісні показники послуг ми можемо, але так, як вбачалося і в Законі про органи самоорганізації населення, вирішувати питання призначення оплати комунальних послуг, це не може бути ніяким чином органом самоорганізації населення і не може бути компетенцією загальних зборів. Лише обговорення пропозицій, але ніяк не рішення.
Що стосується порядку скликання загальних зборів. Звичайно, тут є питання і зауваження наших рецензентів щодо норми представництва. Зокрема, рецензенти зауважують на тому, що зовсім не виписана процедура скликання самих конференцій, не виписано, що є конференцією. Я дозволю собі зачитати тільки статтю 11 частина друга пункт 4, що загальні збори можуть скликатися ініціативною групою з числа членів територіальної громади, мікрогромади в складі не менше 10 осіб або не менше 3 осіб. Чому такі норми, незрозуміло. І при чому норми представництва беруться не від членів територіальних громад, а подекуди в тексті зустрічаються питання представництво від квартири. Незрозуміло взагалі, яке відношення має до членства територіальної громади представництво квартир. Що таке статус квартир? Тобто тут, дійсно, нормотворчо серйозно треба буде попрацювати над такими не врегульованими питаннями.
Стаття 12, зокрема, порядок скликання конференцій, те, про що я говорила, норми представництва можете подивитись частина друга, тобто такі речі є дискусійними.
Так само порядок проведення зборів, частина 1 незрозуміло, що таке "інший паспортний документ", тобто при представництві пред'являємо паспорт, або інший паспортний документ. Тобто такі речі вони є .. потребують удосконалення.
Крім того, органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечувати громадський порядок на загальних зборах і забезпечувати матеріально-технічне забезпечення в разі звернення загальних зборів, що є теж дискусійними питаннями.
Рішення загальних зборів і їх впровадження також потребує нашої з вами дискусії, тому що рішення загальних зборів, конференцій відповідно до законопроекту не потребують додаткового затвердження, а таким чином є імперативною нормою, що все ж таки буде вводити в конфлікт рішення загальних зборів і членів територіальних громад з їхнім же представницьким органом місцевої ради. Таким чином… і ще дуже важлива норма, яка є, на мою думку, і це вже моя особиста думка і думка рецензентів, це стаття 18 частина перша "Відповідальність за порушення законодавства про загальні збори.
Неодноразово… несвоєчасний розгляд або неодноразово залишені без розгляду рішення загальних зборів конференцій сільської, селищної, міської, районної в місті радою або відповідною посадовою особою може бути підставою для дострокового припинення повноважень цієї ради або посадової особи".
Це не норма цього закону і це перевищення повноважень і, м'яко кажучи, Закону про місцеве самоврядування, і норм Конституції.
Тому ми на підкомітеті, вислухавши думку і авторів законопроекту, які запевнили нас, що вони готові доопрацювати ці контраверсій ні норми. Ми насправді рішення не приймали, пола гаючись на те, що ми зараз на комітеті будемо приймати таке рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна Олена Петрівна, за такий ґрунтовний аналіз.
Єдине, що можу зазначити, що якби лише такі у нас були зауваження по Закону "Про державну службу", ми були б щасливі, з одного боку. З другого боку я вам хочу подякувати за застосування терміну "підзаконний закон". Це цікавий термін. Я думаю, що ми деколи його будемо вживати.
Колеги, була пропозиція… або не було пропозиції, я як головуючий пропоную прийняти в першому читанні, доопрацювати до другого читання в нормальному, спокійному, робочому режимі з урахуванням всіх тих позицій, про які сказала зараз Олена Петрівна. Є заперечення про такого?
Да, будь ласка, пане Любомире.
ЗУБАЧ Л.Л. Доброго дня, шановні колеги! З одного боку, погоджуюся з актуальністю цієї тематики, все-таки хотів би висловити свої думки стосовно доцільності прийняття цього закону.
На сьогоднішній день процедура проведення загальних зборів це є безпосередня сфера компетенції місцевого самоврядування, тобто це має врегульовуватися статутом територіальної громади. І такі процедури, вони мають відображати особливості місцевого самоврядування в конкретній громаді. Коли ми врегульовуємо такі процедури законом, то, на мою думку, ми певним чином обмежуємо гарантовані Конституцією України права місцевого самоврядування на вирішення питань місцевого значення. Тому, знаєте, ми двадцять років говорили про права місцевого самоврядування, але тихою сапою постійно ці повноваження забирали. В тому числі йде мова про місцеву нормотворчість. На сьогоднішній день не так багато питань залишилося, які можна врегульовувати в статуті територіальної громади. І, приймаючи в першому читанні цей закон, ми забираємо там один з останніх форпостів і можливостей для громади ті чи інші питання вирішувати самостійно. Тому я добре би подумав, чи варто приймати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Любомире.
Я би зазначив наступне, що насправді ми ні в кого нічого не забираємо. Я думаю, що нам треба врегулювати якісь базові речі. Якщо є питання до змісту цього закону, я кажу ще раз, у нас є для цього друге читання. І наш досвід роботи над Законом "Про державну службу" показав, що ми можемо ефективно і нормально приводити, знаходити рішення з дуже важливих і складних питань. Ми не говоримо про те, що ми щось забираємо. Ми говоримо про те, що ми повинні встановити єдині правила для всієї України. Але, будь ласка, звичайно, що в кожному місті, в кожному селі, в кожному селищі є своя специфіка, яка повинна бути, звичайно ж, відображена у відповідних статутах. І тут з цим ніхто не сперечається.
Тому, почувши всі ваші аргументи, знову-таки я вважаю, що немає жодних підстав не підтримати цей закон у першому читанні.
ЗУБАЧ Л.Л. Можна ще репліку?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, будь ласка.
ЗУБАЧ Л.Л. Я згоден з вами. І якщо би дійсно в законопроекті були рамкові речі, з цим би можна було погодитися. Але цей законопроект дуже детально регулює конкретні процедури, які не можуть бути однакові для різних громад, починаючи від великих міст і закінчуючи невеликими селами. Тобто знову ж таки, чому ми не довіряємо місцевим громадам і не даємо можливість самим вирішувати і встановлювати механізми місцевої демократії? Невже ми вважаємо, що ми тут самі розумні, ми приймемо закон, а місцеві громади інші, так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми точно вважаємо, що ми тут самі розумні, але з інших причин.
Будь ласка, Олена Петрівна Бойко.
БОЙКО О.П. Шановні колеги, я вже говорила на цю тему. Справа в тім, що я завжди відстоюю інтереси місцевого самоврядування і вважаю, що територіальна громада, дійсно, має визначатись. Але в 13-му році, не згадаю, яка громадська організація, провела дослідження щодо впровадження форм прямої демократії на місцевому рівні, то дослідження стосувалося всіх регіонів України, і воно, дійсно, показало те, що, вибачте, органи місцевого самоврядування неадекватно ставляться до форм прямої демократії. Якщо записано в законі "може бути врегульовано положенням або статутами", то у нас з 29 обласних центрів тільки в 17 врегульовані ці питання. Уявіть собі, що далі нижче.
Тобто ми говоримо зараз не перебільшення повноважень органу місцевого самоврядування, не забирання повноважень, а відстоювання інтересів членів територіальних громад. Члени територіальної громади мають право на участь в формах прямої демократії тих чи інших. Тому ось… Хоча це було зауваження ГНЕУ, я з ним не погоджуюсь, воно стосуватиметься, я впевнена, і Закону про місцеві ініціативи, які так само виписані в законі, і так само про загальні збори. Правила для всієї України забезпечують нам просто-на-просто повсюдність місцевого самоврядування і гарантії місцевого самоврядування. Це основний принцип місцевого самоврядування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Я просто розумію, що пан Любомир як мешканець дуже продвинутого Львова думає, що от так воно всюди. На жаль, воно так не всюди.
Члени комітету хтось іще хотів би висловитись? Будь ласка, пан Дехтярчук.
ДЕХТЯРЧУК О.В. Я коротко. Так як ці два законопроекти пов'язані, то в принципі дійсно їх ми розглядаємо окремо, але їх треба розглядати в цілому.
Якщо говорити про законопроект про загальні збори, то на сьогодні існує в Україні Закон про загальні збори громадян за місцем проживання. Я зі своєї практики мав… Так, за місцем, загальні збори громадян за місцем проживання. Постанова, так. І вона на сьогоднішній день діє.
Якщо ми говоримо про появу такого закону, як механізму для громад і органів місцевого самоврядування, тоді це можна підтримати в першому читанні. Але, якщо ми говоримо про загальні збори за місцем проживання як механізм виключно для органів самоорганізації населення, вибачте мені, а воно прослідковується, на жаль, по цьому закону, то я вважаю, що те читання робочої… напрацьоване робочою групою, ми отримаємо той варіант, який буде докорінно відрізнятися від того, що написано в першому читанні, кажу вам відверто. От.
Тому членам комітету вирішувати, якщо ми хочемо дати механізм для органів місцевого самоврядування і громад, я буду за. Але якщо ми хочемо дати додаткові повноваження органам самоорганізації населення, то хай ідуть на вибори, вибачте і стають депутатами місцевих рад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Ви абсолютно праві. Ще раз підкреслюю, колеги, у нас є досвід підготовки дуже-дуже складних законопроектів до другого читання і ми бачимо, що при величезній кількості думок, ми завжди знаходимо виважене і професійне рішення навіть тоді, коли, це виважене і професійне рішення з самого початку нібито не сприймається, в тому числі і експертами. Але потім вони змушені визнати прибравши емоції, прибравши все, що комітет був правий.
Тому я думаю, що ми і тут під час другого читання знайдемо всі необхідні юридичні формули, які зможуть привести цей закон до ладу і всі будуть задоволені. Я тут не бачу жодних проблем.
Шановні колеги! Є інші пропозиції? Немає. Тоді хто за те, щоб підтримати в першому читанні проект Закону "Про загальні збори, конференції членів територіальних громад за місцем проживання" (реєстраційний номер 2467) і рекомендувати його, прийняти його в першому читанні в Верховній Раді України.
Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую, колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Один. Дякую.
Хто за те, щоб доповідала цей законопроект з трибуни комітету голова підкомітету Олена Петрівна Бойко, прошу проголосувати, колеги. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято.
Ми вичерпали друге питання порядку денного.
Колеги, є пропозиція обговорити наступне, у нас є оцей законопроект про вшанування героїзму і самопожертви Героя Небесної Сотні Михайла Жизневського. Ми його обговоримо зараз чи ми його обговоримо після презентації? Він не великий.
У нас є зареєстрований законопроект 3432, автори Кубів, Парубій, Кожем'якін, Бурбак, Луценко, Геращенко, Тимошенко Юлія Володимирівна, Сироїд. Бо Тимошенко є Юрій Володимирович. Сироїд Оксана Іванівна і Рибак Іван Петрович.
Цим законопроектом робиться виключення для громадянина Білорусії Жизневського із статті 6 Закону України "Про державні нагороди" і є звернення до Президента України з пропозицією присвоїти йому звання "Героя України" посмертно.
У нас є висновок Головного науково-експертного управління, який вбачає в цьому… бачить тут певні питання, вважає, що це треба регулювати в цілому.
Я не знаю, колеги.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, пане Олександр.
ДЕХТЯРЧУК О.В. Шановне товариство! З вашого дозволу, вже восьмий раз у п'ятницю я із текою законопроектів, які стосуються нагородних рішень приходжу на сесію…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це наш окремий головний біль.
ДЕХТЯРЧУК О.В. Приходжу на сесію Верховної Ради. Два законопроекти є в тому переліку, в тій течці моїй, які стосуються врегулювання цих питань.
Я підтримую, звичайно, вшанувати Героїв Небесної Сотні, бо дійсно пункт 16, я вже бачите, без підготовки напам'ять можу назвати, стаття 16 Закону України "Про державні нагороди", вона теоретично виключає право…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шоста.
ДЕХТЯРЧУК О.В. Шоста. Так. Стаття 6 теоретично виключає це право для негромадян України. Але окрім Жизневського, ми маємо ще двох громадян Грузії, які також загинули на Майдані і не отримали, також, цих державних нагород.
Я, звичайно, пропоную підтримати постанову. Але звернутися до пана Володимира Гройсмана включити все-таки, можливо, навіть на четвер, завтра, цей закон дуже короткий і в цілому Романової, і дати таку можливість для всіх.
Тому що це буде несправедливо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович, за те, що ви підтримали цю ініціативу.
Була одна пропозиція – підтримати. Є заперечення проти цього?
Хто за те, щоби рекомендувати… Але, колеги, закон дуже короткий. В цілому чи в першому читанні?
ДЕХТЯРЧУК О.В. Але звернутися до… врахувати, тоді тільки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Це зрозуміло.
Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону "Про вшанування героїзму і саможертви Героя Небесної Сотні Жизневського" за основу і в цілому? Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую колеги. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято одноголосно.
Активність завжди у нас підтримується, тому за те, щоб цей законопроект доповідав з трибуни наш колега пан Олександр Дехтярчук. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.
І протокольне доручення секретаріату. На підставі рішення комітету підготувати відповідного листа на Голову Верховної Ради Володимира Гройсмана, тому що, дійсно, те, що відбувається із нашими законопроектами, пов'язаними із нагородною справою, не лише з законом Романової… законопроектом Романової, а з усіма тими… тою текою, про яку ви кажете. Це вже так трошки виходить за межі, тим більше, що у нас скоро будуть комітетські слухання з цього приводу. Тому підготуйте, будь ласка, лист.
Ми вичерпали і третє питання порядку денного. Переходимо до організаційних питань. У нас питання одне - про концептуальні засади законодавчого забезпечення правового статусу префектів як одного із ключових питань реформи децентралізації влади в розвиток змін до Конституції щодо децентралізації влади (реєстраційний номер 2217а).
Я запрошую до вітального слова заступника голови Офісу Ради Європи в Україні пані Олену Литвиненко.
ЛИТВИНЕНКО О. Дякую, Сергію Володимировичу.
Доброго дня, шановні народні депутати! Дякую, по-перше за можливість взяти участь у засіданні комітету, зокрема що стосується презентації та обговорення законопроекту про...
______________. Якщо можна, ближче мікрофон…
ГОЛОВУЮЧИЙ. До мікрофону…
ЛИТВИНЕНКО О. Зокрема що стосується обговорення законопроекту про префектів, Рада Європи надає підтримку Україні щодо реформи, розробки та реалізації реформи децентралізації вже протягом 10 років. Останнім часом наша робота була зосереджена зокрема на законопроекті… на конституційній реформі, зокрема, що стосується внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Як вам відомо, цей законопроект здобув позитивну оцінку Венеціанської комісії як такий, який відповідає положення Європейської хартії місцевого самоврядування. Інститут префектів є одним з положень в цьому законопроекті. Ми вітаємо, що цей законопроект розроблений Міністерством регіонального розвитку, і мені приємно, що Рада Європи спільно в координації з Міністерством регіонального розвитку зробила свій внесок до цього процесу.
Ми розробили звіт, який представлений вам у роздаткових матеріалах, який стосується європейської практики та законодавчих рамок функціонування інституту префектів. Також на запит Міністерства регіонального розвитку відбувся візит до Франції для представників Міністерства регіонального розвитку, народних депутатів, зокрема, членів комітету, для того, щоб ознайомитись з практикою і досвідом, як функціонують префекти, інститути префектів у Франції. І можна сказати, що цей законопроект, який сьогодні буде представлений, він базується, в тому числі і на досвіді французької моделі, яка довела свою ефективність протягом минулого століття. Французька модель є відносно м'якою. Її м'якість, зокрема, полягає в тому, що префект має право призупиняти рішення, призупиняти дію актів місцевого самоврядування, а не скасовувати їх як це відбувається в інших країнах Європи.
Хочу сказати, що ми, Рада Європи, будемо готові і підтримувати подальші дії Міністерства регіонального розвитку і комітету щодо подальшого обговорення цього законопроекту. Хочу сказати, що до кінця цього року Радою Європи спільно з нашими колегами з французького посольства, які сьогодні також беруть участь, а також у співпраці з французькою школою публічної адміністрації, буде проведена низка заходів інформаційного характеру, де будуть, які будуть присвячені обговоренню діяльності префектів, досвіду, проблемних питань. Також Рада Європи має намір після того як … і вже є певні домовленості з французькою академією публічного адміністрування, про те, як щойно буде цей законопроект введений в дію та будуть призначені префекти. Розробити і запровадити ґрунтовну тренінгові програму орієнтовану на результат у відповідності до європейської практики, стандартів Ради Європи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено.
Я запрошую до слова керівника Офісу в Києві Фонду міжнародної солідарності "Solidarity Fund PL" Маркіяна Желяка.
ЖЕЛЯК М. Доброго дня, шановний пане голово, шановні депутати, шановні колеги! Дякую за можливість взяти участь у цьому засіданні.
Наша польсько-українська група експертів співпрацює з представниками української сторони на підставі польсько-українського меморандуму про співпрацю реформ самоврядування та децентралізації в Україні з 17 грудня минулого року. В липні цього року українські колеги звернулися до нас з проханням допомогти експертно в розробці проекту Закону про префектів.
Серед іншого, наші експерти: Гжегош Кубальський, це є експерт Польського Сейму, та Яцек Козловський, це, власне, закінчується каденція воєводи Мазовецького воєводства, найбільшого в Польщі, зі столицею у Варшаві. Відвідали Київ на початку серпня цього року. Ми брали участь в роботі українських експертів під головуванням В'ячеслава Андроновича Негоди, а також були інші колеги, присутні тут в залі. На базі Асоціації регіональних та обласних рад ця зустріч відбувалася.
Ми передали українським колегам переклад польського Закону про воєводу – переклад на українську мову. А також наші експерти передали рекомендації та заключення щодо проекту змін до Конституції в Польщі. Воєвода є представником Прем'єр-міністра, призначається Прем'єр-міністром і представляє інтереси унітарної держави в регіоні. Серед інших питань, які обговорювалися під час цього засідання, було питання нагляду воєводи над актами місцевого самоврядування. І відповідно до польського закону, воєвода є органом нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх союзів з точки зору законності.
Застереженням пункту 2 статті 3, натомість пункт 2 говорить, що у випадку, якщо місцеві органи виконують завдання зі сфери урядової адміністрації, які є до них делеговані на базі закону, або договору, то воєвода контролює не тільки законність, але також господарність та сумлінність. Воєвода в Польщі має можливість скасовувати акти місцевих органів, відбувається це відповідно до розділу Х статей 85, 102 Закону "Про самоврядування громади".
Механізм виглядає наступним чином. Акт, ухвала ради від бургомістра, президент міста має обов'язок передати до воєводи протягом 7 днів від ухвалення. І юридичний апарат воєводи протягом 30 днів може скасувати повністю або частково такий акт. Якщо протягом 30 днів воєвода жодним чином не відреагував, то цей акт автоматично вважається відповідним до закону.
Якщо воєвода скасовує такий акт, то місцевий орган влади має можливість складати апеляцію, аби в адміністративному суді першого рівня воєводському, а воєвода є рівноправною стороною в такій судовій справі так само, як місцевий орган влади. І рішення може бути також оскаржено, можна скласти апеляцію до другого рівня, до Національного адміністративного суду.
Пан воєвода Яцек Козловський під час нашого засідання представляв статистику по своєму воєводству. Отож, в воєводстві є 5 тисяч, перепрошую, 5 мільйонів мешканців. У середньому воєвода розглядає зі своїм юридичним апаратом протягом року 20 тисяч актів, скасовується в середньому 500, частково або повністю. І тільки, щодо 30 чи 40 таких скасувань місцеві органи влади складають апеляцію за різним результатом. Наші експерти звертали увагу, що механізм, який буде прописаний в українському Законів "Про префектів" повинен брати під увагу як спроможність юридичного апарату префекту розглядати ефективно і вчасно проекти актів місцевих органів, і також спроможність судів, які будуть, якщо будуть розглядати апеляції, ефективно розглядати такі справи.
Ми готові співпрацювати далі з українськими колегами в предметному цьому питанні. Ми також є готові зорганізувати для представників як парламенту, виконавчої влади, так і з експертного середовища навчальний візит до Польщі з метою ознайомлення з політичним функціонуванням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І то дуже вчасно. (Шум у залі) Дуже вчасно, бачите. Ви тільки сказали до візит до Польщі, зразу комп'ютер пана Кудлаєнка сказав "маршрут построен".
ЖЕЛЯК М. Дякую.
Я завершую, пане голово. Шановні колеги! На жаль, було дуже мало часу, я тільки вчора одержав запрошення на це засідання і не було підготувати друковані матеріали. Натомість я залишу контакти до себе, візитівки. І ми можемо передати відповідні матеріали українською мовою всім бажаючим. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Маркіяне.
По-перше, дозвольте мені від імені нашого комітету поздоровити вас з національним святом, сьогодні День незалежності Республіки Польща. (Оплески)
Я просто хочу сказати, що Польща для України – це не лише просто, знаєте, сусід. У нас є різні сусіди, у нас, на жаль, різні стосунки з різними сусідами, але Польща для України завжди була дуже близькою країною і завжди була реальним великим справжнім другом і не лише на рівні держави, а на рівні людей. У нас дуже добрі стосунки. Тому я сподіваюсь, що ці стосунки, ця взаємна допомога, ця допомога від вас буде продовжуватись. Дуже вам дякую. І ще раз вітаємо вас зі святом.
А до слова запрошую нашого ще одного старого друга нашого комітету, можемо сказати майже почесного члена нашого комітету, першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В'ячеслава Андроновича Негоду, уже безпосередньо з інформацією та презентацією законопроектів про префекта.
НЕГОДА В.А. Доброго дня, шановні колеги! Шановний пане голово! Шановні народні депутати! Учасники засідання!
(Загальна дискусія)
Та я можу і з темноти говорити. Дякую.
Я хотів би, з одного боку, подякувати, що сьогодні у нас відбудеться розмова відносно одного із таких важливих аспектів децентралізації, який стосується зміни системи виконавчих органів влади на територіальному рівні. З іншого боку, звичайно, сьогодні обговорювати цей проект, це є дуже, дуже складно. Тому що це ми вперше робимо на такому високому рівні. З іншого боку, до цього часу у нас якось уже склалася, якийсь міф придумали про префектів. От я завжди на таких зустрічах кажу, ми ще його не бачили, а вже дітей лякаємо префектами або байкою…
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
НЕГОДА В.А. Так, так, вже всі бояться.
Разом з тим, я думаю, ми за результатами сьогодні зустрічі ми пересвідчимося, що нічого страшного немає, а навпаки це дуже позитивний напрям реформ. Якщо говорити в цілому про реформу місцевого самоврядування, яка визначена у нас в урядовій концепції реформи самоврядування і територіальної організації влади, то там одним із головних напрямків цієї реформи якраз і є створення системи самоврядування на обласному і районному рівні, надання можливостей органам самоврядування мати свої виконавчі органи і самостійно виконувати свої самоврядні повноваження, чого сьогодні немає.
У зв'язку з цим, звичайно, виникає необхідність зміни статусу місцевих державних адміністрацій, які сьогодні, крім функцій виконавчої влади здійснюють більшу частину функцій місцевого самоврядування, які їм делегують обласні і районні ради.
Тому, якщо ми є прихильниками реформ місцевого самоврядування, якщо ми є прихильниками децентралізації повноважень органів виконавчої влади, то іншого шляху як зміна статусу місцевих державних адміністрацій, як ми писали в концепції, на префектиний тип, у нас немає, тобто це єдиний шлях, якщо ми саме його вибрали.
Разом з тим хотілось би сказати, що питання зміни системи територіальної організації воно має свої застереження, як з одного боку критиків, так інших. З одного боку, говорять про те, що запровадження інституту префектів нам суттєво, ну, вплине на діяльність органів місцевого самоврядування, чуть там не скує їхню діяльність і тому подібне.
Інша частина викликає… В іншої частини викликає боязнь того, що із послабленням місцевих державних адміністрацій, тобто переведення їх на статус префектного типу, тобто коли вони будуть здійснювати тільки контрольно-наглядові функції, ми частково послабимо систему виконавчої влади від Президента, уряду і до регіонів.
Тому нашим завданням, коли ми обговорювали от самі, самі перші концептуальні положення цього законопроекту, було якраз збалансувати, збалансувати інтереси з одного боку, щоб ми забезпечили автономію функціонування місцевого самоврядування і не втручання інших органів виконавчої влади в їхню діяльність. З іншого боку, ми не можемо допустити, щоби органи місцевого самоврядування, ну діяли в той спосіб, який вони вважають за потрібне не звертаючи увагу там на законодавство, на Конституції, а не дай Боже, ще приймати рішення, які викликають, ну будемо так казати, впливають на територіальну цілісність чи якісь сепаратистські рішення.
Тому на такі рішення, звичайно, держава повинна реагувати миттєво і негайно.
Стосовно префекта, ми теж, ну намагалися зробити все можливе, для того, щ об цей інститут був ефективним у своєму функціонуванні.
Ну, тут уже було сказано про те, що ми в процесі роботи цієї робочої групи. Я до речі, представляю, ну якби не тільки там міністерство, а в рамках міністерства створена робоча група, до якої входять вітчизняні та зарубіжні експерти. Ми тривалий час над цим працювали і хочу зразу зазначити, що дискусія продовжується, тобто для нас це нова тема, це нова, як би, створення нової інституції влади. Тому сьогодні, якщо ми побачимо недоліки чи пропозиції, які виникнуть за результатами нашої зустрічі, вони, ми сподіваємось, підуть на користь щодо удосконалення самого законодавства.
В цілому ж, якщо говорити про основу, як би, кістяк чи філософію цього законопроекту, то він звичайно витікає вже сьогодні, не стільки вже там з концепції, оскільки концепція реалізувалася в проекті закону 2217 щодо внесення змін до Конституції. І ви знаєте, що там є стаття 119, в якій визначено фактично основні повноваження префекта. От саме вони, ці повноваження, є фактично основою, я не буду говорити там добре вони виписані, не добре, вони вже сьогодні прийняті. І ми їх брали за основу, і навколо них, як то кажуть, "танцювали".
Серед тих п'яти основних повноважень, які далі будуть у нас повторюватися, розвиватися, це здійснення нагляду префектами за додержанням Конституції, законів України з боку органів місцевого самоврядування. Друге. Забезпечення координації діяльності територіальних органів, центральних органів виконавчої влади і також нагляд за законністю їхньої діяльності. Наступне, є така теж, третє питання, забезпечує виконання державних програм. Четверте. Спрямовує і організовує діяльність територіальних органів, центральних органів виконавчої влади і її взаємодію з органами самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, і здійснює інші повноваження, визначені законом. Це основні, як би базові повноваження, відносно яких і далі розвиваються інші норми.
Отже, згідно концепції закону… проекту закону, префект має ну наступний правовий статус. По-перше, префект є державним службовцем. І за нашою версією це державний службовець, ми його вже назвали "категорії А", виходячи із проекту Закону, який розглядався у нас на комітеті по державній службі. Ну і єдине, що він відрізняється від цієї категорії тим, що нами передбачається спеціальний вишкіл, про що ми будемо говорити далі, і його позапартійність. Це теж дуже важливий аспект. Тоді, коли нинішні там голови місцевих державних адміністрацій є… бувають або однопартійними, або різнопартійними. Ну але це політичний такий все одно є на них вплив.
До речі, в Польщі воєводи представляють (ми там теж далі скажемо) політичну силу, яка перемагає і сформувала уряд.
Префект одночасно, як і зараз фактично, ми… ця формула вона закладена в Конституції, одночасно представляє як Президента України, так і Кабінет Міністрів. Тут якраз і складнощі, і різниця того, що є там в Польщі чи в Франції. Він відповідальний перед Президентом і підзвітний уряду, призначається, звільняється з посади Президентом знову ж таки за поданням уряду. І призначення та звільнення з посади не пов'язується… чим відрізняється від сьогоднішньої ситуації. Якщо ви знаєте, Президент переобраний чи інший обраний у нас і змінюється в залежності від того голови місцевих державних адміністрацій. У нас же така форма не передбачається, тобто він залишається працювати, незалежно які зміни відбуваються в уряді чи на рівні Президента України.
Тепер стосовно призначення, бо це ж завжди, виходячи от хто буде призначати, як призначати, це саме складне. І дуже непросто буває збалансувати інтереси, особливо коли в тебе є дві інституції: і уряд, і Президент. І наш досвід багаторічний свідчить про те, що призначення голів місцевих державних адміністрації по такій формі, він, з одного боку, ніби має свої переваги, з іншого боку, якщо це не врегульовано чітко в законі, є певні труднощі. У нас буває так, що вакантною залишається посади голови тої чи іншої адміністрації по року, а то і більше, із-за того, що уряд і інститут Президента не можуть знайти між собою спільної точки зору.
Тут у нас на вакантну посаду, ми так називаємо, на вакантну посаду призначається особа в одному із таких випадків: у порядку ротації. Тобто у нас передбачається форма ротації префектів. Така форма існує у Франції, далі ми можливо більш детально на цьому зупинимось. Призначається із спеціального кадрового резерву, якщо він в ньому перебуває не менше року, якщо особа працювала вже на посаді префекта не менше 2 років, із моменту звільнення пройшло не більше 3 років.
Подання про призначення вноситься урядом не пізніше як за 30 днів до запланованого виникнення вакантної посади. Що це означає? У нас всі префекти згідно проекту закону призначаються на 3 роки. І ми можемо прослідкувати, де, коли, в який час у нас виникне вакансія. І уже, знаючи про це, уряд за 30 днів до виникнення цієї вакансії повинен розглянути це питання і подати свою кандидатуру на розгляд Президенту у визначений час. У випадках, коли там не заплановані форс-мажорні обставини, різне може бути в житті, то за 3 дні. Президент України, теж ми тут визначились, протягом 14 днів пропонується, два тижні після одержання подання, повинен або призначити цю особу, або мотивовано відхилити. В разі відхилення Президентом знову ж таки уряд має 2 тижні, щоб подати іншу кандидатуру.
Ну, і на посаду префекта, от зверніть увагу, тут ми більш префекта області, більш жорстка в нас вимога, що може бути призначена особа, яка перебувала на цій посаді префекта району не менше як в декількох районах, пишемо, в трьох районах, загальної тривалості не менше 6 років. Щоб не приходила випадкова людина без досвіду і на регіональний рівень.
Тепер важливе питання навколо якого була велика дискусія і не всіма однозначно сприймається, особливо політиками тому, що тут пропонується така нова інституція як спеціальний кадровий резерв. Тобто префекти, враховуючи те, що це вища каста фактично державних чиновників, які повинні працювати не на особу, а на державу, вона повинна і мати спеціальну процедуру щодо підбирання цих кадрів, навчання і потім, презентування, і їхньої роботи. Тобто формування кадрового резерву також ми пропоуємо здійснювати шляхом відкритого конкурсу в тому порядку, який запропонований проектом Закону про державу службу як для посад категорій "А", тобто це відбирається, ці кандидатури, відповідною комісією, вищою комісією. За результатами конкурсу, конкурсна комісія вносить уряду 3 кандидатури для включення до кадрового резерву і уряд подає їх, "транзитом" фактично, Президенту України, якщо бачить, що не має порушень в процесі оголошення конкурсу, все ввійшло по процедурі, а Президент видає на основі цього акт про включення однієї особи до кадрового резерву, тобто з трьох включає одну. Тобто це дає можливість як би комісія визначає, уряд теж має можливість якимось чином це оцінити і далі Президент приймає рішення. Тобто кадровий резерв формується відповідним актом Президента.
Особи, включені до кадрового резерву, проходять навчання, що теж дуже важливо, підвищення кваліфікації, а також спецперевірку. Цей процес, вони повинні перебувати не менше року, щоб за цей час вдалося оцінити людину, наскільки вона здатна здійснювати дальше цю роботу, провести відповідні процедури по перевірці. Ну, і виведення з кадрового резерву префектів здійснюється знову ж таки в зворотному порядку Президентом України за поданням уряду. В разі відмови особи на призначення на посаду префекта, у разі, якщо йому пропонують в тому чи іншому адмінтеродиниці призначення, він відмовляється, він, вважайте, вилітає з обойми.
Це аналогічна ситуація і в Франції. Тобто ти один раз можеш помилитися, як сапер. За результатами також спеціальної перевірки може за рік виявитися якісь факти, за негативними результатами проходження підвищення кваліфікації. Тому що на комісії часто, ви знаєте, ну, хтось сподобався, хтось емоційно щось красиво сказав і так далі, – і вже людину взяли. А через рік побачили, що вона не здатна, не в змозі і так далі. Є можливість також вивести потім з кадрового резерву. Ну, і якщо він тривалий час, 5 років перебуває в резерві, його уряд не пропонує на затвердження, тоді і немає потреби дальше перебувати. Ну, і в разі, теж важливо, призначення на іншу державної служби категорії А.
Тобто ми цей кадровий резерв одночасно розглядаємо не тільки для префектів, але і для підготовки касти чиновників вищого рівня для того, щоб звідти можна їх також використати на посади інших там центральних чи місцевих органів влади.
Стосовно переваг кадрового резерву. Тобто на наш погляд, це дає можливість сформувати висококваліфікований кадровий потенціал державних службовців, зняти підстави для виникнення конкуренції між Президентом і урядом в процесі визначення кандидатур на посади префектів. Тобто уряд може взяти тільки кандидатуру або в процесі, в порядку ротації або взяти з того кадрового резерву, а кадровий резерв знову ж таки пройшов перед тим через уряд і Президента. Тобто нема можливості взяти людину зі сторони. Створення умов також для оперативного заміщення вакантної посади, тобто не треба шукати, не треба проводити конкурси, є цей спеціальний кадровий резерв, де цю людину можна завжди знайти. І можливість не менше, як протягом року, провести серйозне навчання, підготовку вишкіл цих людей. І обмежити політичний вплив на призначення, що також, на наш погляд, є дуже важливо. Все це сумарно, на наш погляд, підвищить довіру суспільства до таких кандидатур, префектів і нам дає можливість вивчити морально етичні та інші характеристики цих претендентів.
Тепер відносно взаємодії префектур та самоврядування. Законопроектом передбачено утворення фактично на рівні районів і областей, так званих, префектур, які взаємодіють через префекта, безпосередньо, на рівні регіону, це області і Київ, тобто з органами місцевого самоврядування, а також з органами, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, на рівні району, відповідно громади і там районні ради, і їх виконавчі органи, ну, і Севастополь також це префект спеціального району.
Тепер є ще одне дискусійне питання в тому, що префект області сьогодні фактично ми пропонуємо, що він є префектом центрального району, тобто району, який має центр в обласному центрі. Чому так пропонується? Зразу скажу, це не тільки з практики, як є, допустимо, в тій же Франції. А із логіки побудови адміністративно-територіального устрою, а також із логіки, яка випливає з того, що основні повноваження сконцентровані у префектів на районному рівні, тому що там найбільша кількість органів самоврядування, там найбільше приймається рішень. От і, ну, в принципі це основні як би префекти.
Префект області має незначні додаткові повноваження, пов'язані із контролем за діяльністю обласних рад та їх виконавчих органів, а також центральних, підрозділів центральних органів виконавчої влади. І ми, порахувавши всі ці повноваження, виходимо на те, що в принципі префект області може одночасно виконувати і функції обласного рівня, і функції префекта району.
Разом з тим ми виходили з іншого, що тим самим ми переносимо основний акцент, основний акцент на районний рівень, послаблюючи, ну, відверто кажучи, послаблюючи регіональний рівень з тою метою, щоб не було у нас концентрації влади на регіональному рівні. Утворення там сотні чи півтори сотні районів не буде загрожувати, ну, певним небезпекам, які ми маємо і чи ще можуть бути. Тому ця схема успішно працює і в Франції. До речі, теж була в свій час в 45-му році запроваджена саме із таких же мотивів.
Тепер по компетенції префекта. Ну, ми в законі намагались, в проекті закону досить детально все це виписати, оце, що виділено в верхній частині, не буду повторювати, це конституційні фактично повноваження. Крім них є ще здійснення контролю за виконанням виконавчими органами самоврядування делегованих повноважень відповідно до закону, а також, ну такий загальні представницькі функції, які здійснює префект.
Тепер стосовно ключових функцій префекта. Тобто їх можна поділити, ну на дві таких, на два основних таких блоки: це правова експертиза, тобто це взаємодія з органами самоврядування і взаємодія з територіальними підрозділами органів… центральних органів виконавчої влади.
Тут в нас взаємодія на рівні органів самоврядування, вона полягає в тому, що відбувається аналіз, експертиза прийнятих рішень, в разі виявлення проблемних питань відправляється в суд. Разом з тим, є в нас ще можливість, також, це рішення повернути назад, якщо воно було виявлено, ці порушення, до набуття його чинності.
Стосовно взаємодії з виконавчими органами. Там в основном відбувається по двох напрямках, - це стосовно призначення, звільнення кандидатур, різних посадових осіб по лінії, а також контроль про, що ми скажемо нижче, також рішень, які приймаються виконавчими органами на регіональному чи районному рівні.
Стосовно компетенції префекта, там більш детально виписано в нашій 14 статті. От. Тобто префект… Стосовно місцевого самоврядування. Отой верхній блок, що я показував в схемі.
Префект здійснює нагляд за додержанням Конституції шляхом аналізу актів органів місцевого самоврядування, проведення правової експертизи. Ну і тут є питання по яких саме актах? Тому що органи місцевого самоврядування, як ви знаєте, приймають дуже багато рішень, там і внутрішнього характеру, там і кадрові, і земельні, і майнові, і всі інші.
Тобто ми пропонуємо, що якраз враховуючи те, що дуже важко на перших порах буде префектурі осягти весь обсяг тих рішень, які приймаються самоврядуванням. Тобто в першу чергу це рішення органів самоврядування нормативного характеру, які впливають в цілому на всю громаду, і індивідуального характеру за типами певних актів. Є варіант такий, що їх виписати дуже детально, але це можна буде зробити, коли ми підійдемо до проекту Закону про самоврядування, цю типологію зробити. Або ми зараз, поки робоча версія така, що затвердженими цей перелік актів затверджується урядом, щоб, по-перше, органи самоврядування знали, по яких напрямках їх можуть перевіряти. З другого боку, щоб префект не ліз не в свою сферу, тобто на перших парах це могло б допомогти ввійти, як то кажуть, в курс справи, тому що починати з нуля не так просто буде, будуть все підряд будуть гамузом одні носити, чи направляти, а другі все будуть перевіряти. І в решті-решт один другого закидає паперами і може виникати певна напруга.
Водночас префект не здійснює нагляд за тими актами органами місцевого самоврядування, за якими вже визначено законодавством здійснюється контроль. Наприклад, якщо казначейство там у нас здійснює контроль за певними фінансовими документами, то немає змісту вже префекту лізти в ту, вибачте за таке слово, в ту сферу.
Процедура теж там виписана, що органи самоврядування надсилають свої акти префекту не пізніше дня набрання ними чинності. Акти не надіслані префекту в порядку нагляду є не дійсними. До набрання чинності актом префект може звернутися до суб'єкту подання, до органу самоврядування, коли він виявив, що є ознаки порушення, вони можуть сісти так само, до речі, і у Франції є така можливість, поспілкувавшись переконати, що це є не законне рішення, тому що і префект не зацікавлений ходити по судах, і я думаю, що орган самоврядування теж не зацікавлений приймати незаконне рішення. Дати можливість їм знайти правильне рішення, якщо префектура переконає орган самоврядування, що воно не законне, вони можуть його самостійно переглянути без рішення суду.
Ну, і у разі виявлення підстав префект в термін не пізніше як на 30 день після набрання чинності, якщо вже орган самоврядування не реагує, тобто він вперто каже ні, я правий, тоді префект звертається до суду, з позовом до адміністративного суду і повідомлення про зупинення префектом дії акту, ми пропонуємо, щоб воно зразу негайно було оприлюднено, щоб і органи самоврядування, і відповідні громадяни, і інші, хто в цьому зацікавлений, це зразу бачили. Зупинення дії акту, здійснене префектом, триває до розгляду цієї справи в адміністративному суді. Я не буду детально на цьому більш зупинятися, єдине скажу про те, що, от виділено червоним, що у разі ухвалення органом самоврядування акту, що має ознаки невідповідності Конституції і створює загрози з порушенням державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрози національної безпеки, префект невідкладно інформує про це Президента, а далі, ви знаєте, по Конституції Президент діє по своїй процедурі, тобто звертається в Конституційний Суд, Верховна Рада.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По проекту Конституції, ви весь час говорити, по проекту Конституції.
НЕГОДА В.А. Я по Фрейду. От мені хочеться, щоб це вже було.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я б теж хотів, щоб всі діяли по Конституції, а не по Фрейду, це правда.
НЕГОДА В.А. По проекту, я погоджуюсь з вами. Ну, так само, як і цей не проект закону ще, добре, це текст. Дякую. Погоджуюсь.
Ну, що ще хотів би зазначити. Стосовно того, що по органах самоврядування я сказав, верхня частина, тому я не буду тут вже зупинятися.
По територіальних підрозділах. У разі виявлення знову ж таки, прийняття, точніше, рішення територіальний підрозділ центрального органу надсилає свій акт префекту, префектурі після того, як він підписаний, може наказ, може якесь рішення, може розпорядження, перевірка здійснюється протягом там двох тижнів. У разі виявлення знову ж таки порушень звертається, тобто він вже не призупиняє як по органу самоврядування, а звертається до відповідного центрального органу виконавчої влади Міністерства про його скасування. Якщо центральний орган виконавчої влади не вбачає в цьому порушень, він може звернутися до уряду про скасування акту префекта і вже на уряді з'ясують хто з них правий.
Тепер є ще одна у нас, передбачено проектом Конституції, що у разі призначення уповноваженої особи на цей орган, якщо орган самоврядування прийняв анти законні, антиконституційні рішення, то цей уповноважений, він виконує повноваження цього органу самоврядування і його дії також префект контролює, аналогічно як і органів самоврядування.
І нарешті. Також у нас передбачена відповідальність префекта та посадових осіб префектур, я не хочу сказати, що це повний перелік, ми над тим ще працюємо. Тут якраз і асоціації міст наполягали, щоби ми, інші асоціації, щоб ми більш чітко виписали, бо може бути у нас дві проблеми в діяльності префекта. Перша, що префектура розглядає рішення органів самоврядування і не все бачить – це одна відповідальність. А з другого боку, коли прискіпливо відноситись о тих рішень і можна побачити якусь тенденцію навіть якщо програючи в суді, але разом з тим, він блокує діяльність органів самоврядування. Тому, оцей момент треба дуже добре відпрацювати, щоб у нас не було таких випадків.
Хоча з іншого боку, коли ми от говорили як там у Франції, в принципі, префекту проводити ось такі маніпуляції нема змісту. Тому, що коли це буде виявлено, коли є тенденція до того, що він постійно програє в судах і зупиняє рішення, він просто вилітає з цієї обойми раз і на все життя. Я думаю, він буде цінувати це місце і…
_______________. Ми ж українці, ми знаємо як.
НЕГОДА В.А. Так, ми знаємо. Але я думаю, що не завжди так буде. Буде ще краще. Так.
Також законопроектом передбачено підстави для звільнення префекта, тобто закінчення строку перебування на посаді, призначення в порядку переведення до іншої адмінтеродиниці і по закінченні 3-річного терміну, відмова префекта від призначення в порядку переведення, автоматично його теж звільняють. Ну не хочеш працювати, іди на біржу. Набрання чинності акту Верховної Ради про ліквідацію тої чи іншої адмінтеродиниці. Там чи району, чи області. Ну і процедура звільнення аналогічна, як і призначення, уряд вносить подання Президенту, і Президент за результатами розгляду приймає рішення про звільнення префекта.
Ну і на завершення ми тут згадували наших колег з Польщі, ми теж намагалися порівняти в такій от формі польського воєводу і нашого майбутнього (в проекті майбутнього) префекта. (Шум у залі)
Так. Французький він м'який варіант, він такий як і наш український префект. Навіть от слово, бачите, співпадає. У нас – префект, в Польщі – воєвода, ви вже чули. І там, і там ясно, що представницькі функції, є різниця в призначенні. Призначення у нас це посада адміністративна, аполітична. У Польщі це є політична посада. Воєвода – це є політична посада.
Тепер контрольно-наглядові функції. Яка різниця? В Україні згідно проекту Конституції префект зупиняє дію акту і звертається до суду. В Польщі більш жорстка система, він скасовує рішення там органу і йди собі, якщо хочеш, сам доказуй в суді, що ти не прав. Тобто воєвода з тим не церемониться, як по-польські кажуть, він побачив зміни… точніше порушення, він йог зразу скасовує. Все, на тому кінець, ніхто не розмовляє на цю тему. У нас же, звичайно, процедура дуже складна, в принципі префекту прийдеться ой находитися по судах, якщо він буде добре працювати. Але це на перших роках, а потім може звикне до цього, і органи самоврядування звикнуть. До речі, в тій же ж Франції таких звернень до суду є дуже невеликий відсоток, тому що органи самоврядування звикають, що треба працювати по закону, не треба порушувати закон. Тому що і для одних, і для других це б'є і по репутації, і в цілому по діяльності.
Тепер взаємовідносини з територіальними органами виконавчої влади. У нас передбачається нагляд та координація їх діяльності. В Польщі він ними безпосередньо воєвода керує, тобто він є прямий керівник – воєвода. У нас же по проекту Конституції цього не передбачається. І територіальні рівні, в Польщі – це воєводство, це регіон. У нас же основна, як я вже сказав, це район. Регіон – це така слабша функція, ми його розглядаємо як інструмент запобігання все-таки регіоналізації і тримати єдність держави через, в тому числі через райони. Дякую за увагу.
У нас тут присутні представники робочої групи, експерти, я всього не зумів сказати, не встиг. І вони також можуть допомогти, я би просив комітет, якщо буде така можливість, то цю можливість надати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеславу Андроновичу. Ви знаєте, незважаючи на те, що префект не Гацько, але мене, чесно кажучи, так трошки напружило мене це все по багатьох питаннях.
Я думаю, що у колег буде дуже багато питань, єдине, що у мене питання до членів комітету, от у мене є пропозиція, бо насправді питань дуже багато, дуже-дуже багато і може треба це трошки переварити. Я би запропонував від імені комітету організувати нормальний, великий круглий стіл, де могли спокійно уже знаючи про що йдеться, обміняти думками, запросити експертів в ширшому колі ніж зараз є, членів комітету хто бажає прийняти участь. Ми би виділили на це 2, 3, 4 години, спокійно б це питання відпрацювали, позадавали питання, обмінялися думками і тоді б уже формували свою позицію, а зараз просто прийняли інформацію В'ячеслава Андроновича до уваги. Попросили його прислати комітету в електронному вигляді презентацію, щоб можна було розіслати всім-всім членам комітету. І десь на найближчий час, я не знаю, навіть на,.. до середини грудня, щоб ми провели круглий стіл у нас із залученням великої кількості експертів, і щоб ми змогли це нормально обговорити.
Чи другий варіант, чи ми зараз починаємо обговорення. Да, колеги? Тоді я не буду ставити це на голосування. Я тоді… Тоді ми приймаємо цю інформацію до відома. Дуже-дуже дякуємо і вам, В'ячеслав Андронович, особисто і міністерству, яке підготувало цю презентацію. Ми тоді секретаріату доручення узгодити і знайти можливість найближчим часом, я ж кажу, максимум до середини грудня, щоб ми встигли провести круглий стіл, організуватися нормально. І там змогли би обговорити всі питання, пов'язані із цією презентацією.
Тоді, колеги, ми вичерпали всі питання порядку денного. У нас є іще "Різне". В "Різному" вам роздані списки учасників робочої групи з підготовки комітетських слухань. Удосконалення правового регулювання нагородної справи, яке відбудеться о 13 годині 23 листопада. У нас відповідальний за це пан Дехтярчук. Немає заперечень проти цієї робочої групи? Є список у вас в матеріалах. Немає. Нам затверджувати це не треба.
І вам роздано список учасників робочої групи з підготовки комітетських слухань з питань реалізації законодавства України про адміністративні послуги, які пройдуть 1 та 2 грудня у Вінниці, за що відповідає заступник голови комітету Сергій Володимирович Кудлаєнко. Вам всім теж роздано список. Хто хоче долучитись до цієї роботи так, щоб вас завантажити? Сергій Володимирович не буде заперечувати. Тому, будь ласка.
Колеги, хтось іще якісь оголошення, може, хотів зробити, да? Будь ласка, Анжела Володимирівна.
МАЛОГА А.В. Шановні народні депутати! Я хотіла внести таку пропозицію: привітати нашого голову комітету з його обранням представником Комітету з правових питань і прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас благаю.
МАЛОГА А.В. У групі держав проти корупції ГРЕКО. Я думаю, що це дуже достойно. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас благаю. Все, привітали, дякую. Все, дякую-дякую, привітали, все.
Тоді оголошую засідання комітету закритим. Про наступне засідання комітету буде повідомлено додатково.